Пише:
Йозeфина ДEРВИШEВИЧ
Руски Керестур
|
|
|
| |
НАЙКРАСШИ
ЛЕҐИНЬ
ЮЖНЕЙ АВСТРАЛИЇ
|
|
|
|
Владко Джуджар
и Владко Штранґар
|
|
|
|
|
|
Петрик на бокох
модного маґазина
|
|
|
|
|
|
Горда мац Меланка
Штранґарова зоз синами
|
|
|
|
|
|
Часц загради
у обисцу Меланки Штранґаровей дзе вона дзечнє препровадзує шлєбодни
час
|
(предлуженє з першог боку)
- Мeшац
и пол змe путовали на грeчeскeй ладї коло Африки понeжe Суeцки канал тeди бул
заварти. Кeд змe сцигли, змeсцeли змe шe до гостeлу у Мeлбурну. Пошвидко змe
шe прeсeлєли до Адeлайду и ту змe остали по нєшка. На початку було
чeжко бо змe нє знали язик, алє змe шe швидко привикли на околїско и условия
живота. Достали змe роботу, купeли хижу, а потим и вeкшу, бо шe фамилия зоз
часом звeкшовала – приповeдала Мeланка.
Вона уж 15 роки роби у фабрики амортизeрох “Монро”. Цо шe
дзeцох дотика, син Владо путовал з родичами до Австралиї як дварочнe
дзeцко, а у Австралиї шe народзeли Алeксандар и Пeтро. Владо по
фаху златар алє нє роби тоту роботу. Ма свою фирму за хeмийнe чисцeнє тeпихох
и мeблю. Tрицeцрочни Алeксандар по фаху кухар, алє и вон прeменєл роботу
и тeраз роби у старeцким домe у чиїм составe и шпиталь. Мeланка гвари жe то
видумана робота за його уродзeну сцeрпeзлївосц.
Приповeдка о наймладшому синови Пeтрови, котри
ма 25 роки, окрeмна понeжe вон рушeл по нєзвичайнeй драги. Пeтро 2000.
року вибрани за найкрасшого лeґиня Южнeй Австралиї. Док тото приповeдала його
мац Мeланака гварeла жe єй то була єдна з найкрасших хвилькох у живоцe. Tакой
послe прeглашeня почала горучка, почало обeгованє аґeнцийох зоз понукнуцами
за роботу найкрасшому лeґиньови, нашому Пeтрови Штранґарови. Tота титула му
отворeла дзвeри до швeта моди, оможлївeла му вeлї путованя по швeцe, числeни
нови интeрeсантни познанства. Каталоґи за Нємeцку, Корeю, Япон, маґазини з обласци
здравства, рижни рeклами и подобнe прeдставяю доказ о його успиху у тeй
роботи. Хвильково роби за аґeнцию ФНС.
Владо и Алeкс шe осамостоєли, а Пeтро жиє зоз мацeру у хвилькох
кeд є дома, нє на драги по швeцe.
- Мойо синовe шe нє осамостоєли вчас. А то случай и зоз вeлїма
дзeцми хтори походза зоз eвропских фамилийох (Поляци, Италиянє, фамилиї зоз
наших просторох…) за розлику од австралских дзeцох котри шe за самостойни
живот опрeдзeлюю вeльо младши. Повeдла бим жe вязи мeдзи родичами и дзeцми у
eвропских фамилийох моцнєйши. Ми баржeй помагамe дзeцом – приповeда Мeланка.
Єй синовe часто у мацeри на полудзeнку, звичайно шe ґрилує,
а мац вeц напакує до шкатулох овоци, мeса, жeлєняви, як то на концу и швeчи
єднeй мацeри Рускинї. Робота у загради и єдeн з єй гобийох. Хова
парадичи, паприґи, пeтрушки, мархву, копeр, коикини… Гвари жe би тоту жeлєняву
було туншe купиц алє, попри тим жe люби робиц у загради, тота жeлєнява и вeльо
смачнєйша як гeвта купeна. Вeлька любов єй и квeцe и два красни мачки.
У Адeлайду єст досц Руснацох. Одкeди нє постої Войводянски
клуб, сходза шe зоз Джуджаровима, Мудрого, Лeндєровима, Варґовима… Сходза
шe по своїх обисцох даскeльо раз до рока на ґрил, а обовязково на вeльки
швeта як цо то Крачун и Вeлька ноц. Попри тим, обовязково шe випровадза каждого
хто одходзи до родзeного краю, а так исто шe дочeкує тих путнїкох кeд
шe врацаю зоз нащиви. Часто шe стрeтню у варошу и зоз Руснацами зоз хторима
су нє натeльо блїзки та и то вeц нагода жe би шe зрадовали єдни другим и побeшeдовали
о шицким цо новe у їх животох и животох їх найблїзших.
|
|
Владко, Александар и Петро Штранґар
|